Продовжуючи тему «Молодіжні субкультури», ми сьогодні розповімо тобі про музичні субкультурні об’єднання.

Музичні субкультури дуже чутливі до зовнішніх змін. Цікаво, що практично всі музичні стилі: джаз, готика, хіп-хоп, рейв, колись були поширені повсюдно (про деякі з них ми вже тобі розповідали. Див.: Хмаринка тегів – молодіжні субкультури). Кожного разу це був наступний крок музичної моди, який, втім, надовго не затягувався.

Основними чинниками, що впливають на формування музичних субкультурних об’єднань, є музичні смаки і музичні переваги молоді. Під музичним смаком мається на увазі вибіркове відношення до музичних творів і жанрів, здатність розуміти і оцінити задум поета і композитора, майстерність виконавця [1]. А музичні переваги – це вибір слухачем тих або інших музичних творів відповідно до свого музичного смаку [2]. Саме музичні смаки і переваги молоді зумовлюють її приналежність до тієї або іншої музичної субкультури.

Різноманіття музичних субкультурних об’єднань у молодіжному середовищі можна умовно розділити на три великі групи на основі «наявності або відсутності концертної діяльності виконавців, навколо яких сформувалася музична субкультура».

Перша – так звані «віртуальні» музичні субкультурні об’єднаня. Їх суть полягає у відсутності безпосереднього «концертного контакту» членів даних об’єднань. Більш того, цей контакт ніколи вже не буде можливий, у зв’язку з відсутністю концертної діяльності. Частіше за все це є смерть виконавця. Такі субкультурні групи об’єднуються на основі засобів масової комунікації: записи пісень, концертів, відвідування Інтернет-сайтів.

Друга – так звані «віртуально-реальні» музичні субкультури. Їх суть полягає, як у випадку з «віртуальними», у відсутності концертного контакту членів субкультур них об’єднань, який, проте, потенційно можливий. Такі субкультури, як правило, складаються навколо зарубіжних груп і виконавців, які ще не відвідували Україну з концертами. Така ситуація також характерна для українських виконавців і груп, які виникають.

Третя – так звані «реальні» музичні молодіжні субкультури. До них відносяться групи і виконавці, які ведуть активну гастрольну діяльність в Україні. Через це прихильники їх творчості мають нагоду зустрічатися на концертах, а також спостерігати своїх кумирів – виконавців пісень, спілкуватися з ними, брати автографи. Це додає неповторну специфіку «реальним музичним субкультурам».

Зараз важко сказати, які нові, ще більш вишукані стилі, з’являться у музиці…

1.Катаєва, С. Л. Музыкальные вкусы молодежи / С. Л. Катаева // Социологические исследования. – 1986. – № 1. – С. 45.

2.Запесоцкий, А. С. Музыка и молодежь. – М, 1988. – С. 121.

Докладніше читай:

Левчук, Я. М. Сучасні субкультурні об єднаня як форма молодіжної культури / Я. М. Левчук // Питання культурології : збірник наукових праць. – К., 2010. – Вип. 26. – С. 200-206.

В рамках Національного проекту “Україна читає дітям” Запорізька обласна бібліотека для дітей “Юний читач” організувала для своїх читачів – старшокласників ЗОШ № 30 творчу зустріч під назвою “Таланти Запоріжжя”.

На зустріч були запрошені двоє талановитих співаків, учасників телешоу “Голос країни-2″ Євген Головіцер та Тарас Василенко. Такі різні за напрямом творчості, вокальними даними (Євген Головіцер – учасник народного ансамблю “Горицвіт” палацу культури металургів комбінату “Запоріжсталь”, а Тарас – музикант, вокаліст композитор, соліст молодіжного гурту “Крапка”), але обидва закохані в музику, вони буквально заполонили позитивною енергетикою читальний зал бібліотеки. Дітям будо цікаво дізнатись про те, як в життя цих двох хлопців увійшла музика, як вона змінила їхню долю, а головне послухати їхні улюблені пісні.

З «О» – щодня переступаєм,

З «И» – печемо і з’їдаєм.

З «В» – усім відома птиця,

З «Б» – у полі пригодиться.

З «Ч» – літає,

З «Б» – повчає.

 З «В» – квітуча пора,

З «Д» – притока Дніпра.

З «П» – у грубку ви кладете,

З «К» – болить, коли заб’єте.

З «П» – приймає кораблі,

З «Т» – десертом на столі.

 З «Р» – звичайна міра часу,

З «С» поп’ємо замість квасу.

З «Д» – тканина,

З «Т» – драбина.

Перевір себе: поріг-пиріг, ворона-борона, чайка-байка, весна-Десна, поліно-коліно, порт-торт, рік-сік, драп-трап.

Тобі сподобались загадки? Тоді, безперечно, ти із задоволенням розгадаєш інші.  Збірку відомого українського письменника-гумориста Р.Т.Солоневського склали саме віршовані загадки-недомовки, шаради. Читай та грай: 

Солоневський, Ростислав Тимофійович. Зметикуй і розкумекай : загадки, шаради / Р. Т. Солоневський ; худож. оформ. авт. – Рівне : Рівненська друкарня, 2010. – 47 с.

Еженедельно (каждый понедельник) на телеканале ГТРК “Крым” в программе “Утро” транслируются встречи с участниками республиканского телепроекта «Известные крымчане читают детям», стартовавшего в октябре 2011 года. Организаторы – КРУ «Детская библиотека им. В. Н. Орлова» и ГТРК «Крым». Мероприятие осуществляется в рамках Национального проекта «Украина читает детям».

Популярные писатели, актеры, политики, бизнесмены, журналисты и др. стремятся убедить юных телезрителей и их родителей в важности чтения для достижения намеченных целей и жизненного успеха, читают отрывки из любимых книжек своего детства, своих детей, внуков.

 В проекте уже приняли участие более 20 известных крымчан. Среди них: и.о. Постоянного Представителя Президента Украины в АР Крым Виктор Плакида, директор КРУ «Симферопольский художественный музей» Ларина Кудряшова, доктор филологических наук Владимир Казарин, президент Крымской Академии наук Виктор Тарасенко, протоиерей отец Максим, ученый-биолог Михаил Юрахно, председатель правления Ассоциации «Русский культурный центр» Михаил Голубев, журналист Алла Дружинович, литературовед Людмила Касьяненко и др.

С материалами республиканского телепроекта «Известные крымчане читают детям» (перечень участников, видеозаписи и др.)  можно познакомиться на сайте «Орловки».

Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей.  (Панас Мирний)

Українська мова – це злет мов усього світу. (Фридрих Боденштадт) 

Той, хто зневажливо ставиться до мови, не може й сам викликати поваги до себе. (Олесь Гончар) 

Протягом століть, відбираючи по словечку, по зернятку, геній народу витворив і передав нам у спадок, у вічне користування неосяжне, розкішне у своїй красі й блиску розуму лінгвістичне багатство: майте, гордіться, не будьте німі! (Олесь Гончар) 

Мови – це найлюдяніше з того, що маємо. Вони варті того, щоб їх захищати. (Клод Ажеж) 

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! (Максим Рильський) 

Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї. Коли негідно поводиться з мовою. (Сааді)