Слов’янська писемність була створена у IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. Допомагав йому старший брат Мефодій.
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янську абетку і заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці. Сьогодні як національним алфавітом нею користуються понад 250 млн людей, вона є третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
