В нашому 21 столітті майже ніхто вже не користується послугами звичайної пошти. Адже набагато швидше написати листа або привітання за допомогою Інтернету – електронної пошти, соціальних мереж – або просто зателефонувати на мобільний телефон.
А чи знаєш ти, що одним із найдавніших видів пошти є голубина? Голуби мають гострий зір та дивовижну здатність знаходити дорогу додому, до рідного гнізда. Поштові голуби чудово літають і можуть долати великі відстані з високою швидкістю. Описано безліч випадків, коли, дякуючи своїй просторовій пам’яті, вони, пролетівши тисячі кілометрів, поверталися в свою голуб’ятню.
Так, вивезений із Парижа в Германію голуб був випущений із клітки лише через чотири роки, і вже на другий день він опинився в рідній голуб’ятні. Або, наприклад, відступаючи із Криму, гвардійці барона Врангеля забрали із собою поштових голубів із севастопольської військової станції. Ці голуби потрапили в Германію – за 2500 кілометрів від дому. Інстинкт звав їх на батьківщину, і поступово, коли випадала можливість, вони по одному повернулись до Севастополя.
Людина дуже давно помітила цю здатність голубів і почала використовувати її для своєї мети. Греки, римляни, єгиптяни, перси, євреї, а пізніше гали та германці залишили багато письмових підтверджень про використання голубів для військових, комерційних та інших цілей. Греки повідомляли в різні міста імена переможців на Олімпійських іграх за допомогою голубів. В Єгипті пара гарних поштових голубів коштувала 1000 динарів.
Існувала голубина пошта і в Київській Русі. А в 1890 році в Києві було засновано перше приватне товариство поштово-голубиного спорту.
Але вперше голуби були офіційно прийняті поштовою адміністрацією в якості засобу доставки кореспонденції під час облоги Парижа у франко-прусській війні в листопаді 1870 року. Пошта для Парижа готувалася в Турі. Повідомлення фотографувалося з великим зменшенням. Плівку клали в шматочок порожнистого гусячого пера, заклеювали воском і прив’язували до поштового голуба. Голуб ніс 15-20 таких плівок. В Парижі був відкритий «голубиний поштамт», де відбувалася розшифровка отриманих повідомлень.
Із міста голуби летіли з депешами через шрапнель та стрільбу. Тому птахи прилітали іноді поранені та навіть засліплені. Для перехоплення пернатих кур’єрів німці використали соколів, і голуби стали гинути один за одним. Тоді французи знайшли оригінальне рішення – вони прилаштували до хвостів голубів крихітні свистки. І соколи, хоча і були дуже голодні, боялися нападати на голубів.
Варто сказати, що пошта Парижа, який знаходився в облозі, доставляла не тільки державні повідомлення, а й приватні листи. Під час облоги голуби доставили їх понад мільйон. Пізніше вдячні парижани поставили голубу пам’ятник.
Франція – не єдина країна, яка вшанувала поштового голуба. Відомий факт присвоєння звання полковника англійської армії поштовому голубу №888 за великі заслуги в Першій світовій війні. Після смерті легендарний голуб був похоронений зі всіма воїнськими почестями.
Дізнайся більше:
Гуменко, Єлизавета. Голуби / Є. Гуменко // Джміль. – 2003. – № 4. – С. 28-30.
Піотровська, Дарія. Славні поштарі – голуби : птахи-друзі / Д. Піотровська // Дай п’ять. – 2001.- 21 черв. – С. 4.
А такі книжки про голубів читали твої пра-пра-пра-пра-дідусі та бабусі:
Донченко, Олесь Васильович. Голубина пошта / О. В. Донченко ; [худож. Мищенко]. – [Х.] : Державне видавництво України, 1927. – [15] с. : ілюстр.
Изергин, Василий. Чудный голубь : сказка / В. Изергин. – Изд. 3-е. – М. : Издание А. С. Панафидиной, 1908. – 32 с.
Острогорский, Алексей Николаевич. В своем кругу : повести и рассказы : с рис. / А. Н. Острогорский. – Изд. 5-е. – СПб. : Издание книжного магазина П. В. Луковникова, [190-?]. – 232 с. : ілюстр.
Шведер, Евгений Иосифович. Голубь : рассказ / Е. И. Шведер ; [с рис. А. Нечаева]. – М. : Редакция и контора при книжном складе М. В. Клюкина, 1912. – 32 с. : ілюстр. – (В школе и дома ; № 18).
Залишити коментар